У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).
Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (частина п`ята статті 719 ЦК України, в редакції чинній станом на 30 жовтня 2013 року), до такого висновку дійшов ВС при перегляді справи № 755/12702/22.
Тлумачення частини першої статті 220 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що вимога про нотаріальне посвідчення має прямо бути передбачена в тій чи іншій нормі закону, а не слідувати із розширеного її тлумачення і мати імпліцитний характер. Тобто людина розумна і обачна внаслідок аналізу відповідної норми має усвідомлювати існування очевидного обов`язку вчинити відповідний договір в письмовій формі з нотаріальним посвідченням, недотримання якого призводить автоматично (ipso iure) до нікчемності.
Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (частина п`ята статті 719 ЦК України, в редакції чинній станом на 30 жовтня 2013 року).
У справі № 755/12702/22 позивачка наполягала на тому, що як договір дарування має бути кваліфіковане перерахування 30 жовтня 2013 року дідом позивачки коштів в розмірі 752 560 грн на її рахунок. Однак суд, аналізуючи частину п`ятої статті 719 ЦК України, в редакції чинній станом на 30 жовтня 2013 року, зробив висновок, що вимога про необхідність нотаріального посвідчення прямо передбачена в цій нормі для дарування коштів в сумі, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перераховані кошти в розмірі 752 560 грн перевищували станом на 30 жовтня 2013 року п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. З урахуванням встановлених судами обставин, відсутні підстави стверджувати про дотримання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення правочину. Натомість суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.